Навчальний проект "Про що розкажуть нащадкам сучасні газети та журнали".

Навчальний проект « Про що розкажуть нащадкам сучасні газети та журнали»

Мета і завдання проекту:

Залучити учнів до діяльності з дослідження джерел масової інформації у різні часи і розвинути відповідні навички роботи з історичними джерелами.Сприяти розвитку критичного мислення при роботі із ЗМІ як джерелом історичної інформації.Сприяти розвитку усвідомленого позитивного ставлення до бібліотек і архівів як інституцій історичної пам’яті поколінь.Розвивати навички спільної пізнавальної діяльності.

Тип проекту: інформаційний проект

Виконавці проекту :

• Учні 8-11 класів.

• Вчителі суспільних та гуманітарних дисциплін.

• Керівники гуртків, клубів за інтересами.

• Педагоги-організатори.

• Бібліотекарі.

За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь та навичок :

• Знання про зміст і форму ЗМІ в різні часи.

• Розуміння взаємозалежності стану суспільства та змістової складової ЗМІ.

• Уміння знаходити та організовувати інформацію для наступного представлення.

• Навички індивідуального та групового дослідження.

Структура проекту включає: мету, його актуальність – джерела інформації (літературні, засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, база даних, включаючи електронні і ін.); ¾ обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення, висновки); ¾ результат (стаття, реферат, доповідь, відео і ін.); ¾ презентація (публікація, обговорення в телеконференції і т.д.)

Шляхи реалізації проекту

Діяльність учнів

Керівництво наставника

1.

Пошук газети чи журналу мінімум як 15-річної давнини. Пошук відповідного сучасного видання.

1.

Постановка проблеми та визначення мети проекту.

Виступ на батьківських зборах з інформацією про проект.

2.

Дослідницька робота: Вивчення змісту, особливостей оформлення, року та місця видання, засновників тощо.

2-3.

Навчально - практичні заняття про особливості ЗМІ як історичних джерел історії повсякденності та роботу з ними. Допомога у наданні історичної інформації про епоху.

3.

Співвідношення «історичного тла» часу появи вибраного видання та його змісту і форми.

Організація інформації. Створення портфоліо.

4.

Підготовка матеріалів для презентації

4.

Консультації, допомога, створення портфоліо разом з учнями. Навчальне заняття з презентації матеріалів. Залучення батьків до даного етапу діяльності.

5.

Виступ з результатами проекту перед однокласниками.

5.

Підсумкове заняття з учнями за результатами проектної діяльності.

Час виконання проекту : від 1 до 3 місяців.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАВЦІВ ПРОЕКТУ

Виконання даного проекту можливе, якщо керівник проекту впевниться у наявності в шкільній бібліотеці чи приватних архівах бодай кількох періодичних видань центральних та місцевих газет та журналів. Вибір часу видання газети чи журналу є достатньо принциповим, оскільки саме у протиставленні змісту та ідеологічного забарвлення полягає сенс дослідження. Подібні видання можуть зберігатися в сім’ях, при відсутності таких екземплярів керівнику проекту слід звернутися в архіви редакцій чи архіви бібліотек. Можливо, варто організувати ксерокопіювання фрагментів видань.

При наявності старих газет і журналів, проект може бути не лише груповим, але й індивідуальним, або виконуватися в парах. Тоді фінальна презентація результатів дослідження буде особливо цікавою.

При консультаціях учнів та на навчальних заняттях з ними керівнику варто працювати за певним алгоритмом: назва видання (що означає, чи є символічною, чи є зрозумілою), рубрики (чи співпадають в минулих і сучасних виданнях, що є змістом, розташування у виданні), зміст і форма подачі, стилістичний аналіз тексту, дизайн видання, автори (якщо є інформація), засновники й власники.

Окремою складовою роботи є вибудовування «історичного тла». Якщо це учні 7-9 класів, то вчителю слід або ознайомити їх з історичними подіями лекційно, або надати відповідну інформацію з підручників, посібників тощо. Можна й не надавати такої інформації, а попросити учнів «сконструювати» основні події суспільного життя за інформацією видання. Ця робота є особливо цінною, оскільки привчає учнів до історичної реконструкції, порівняння результатів своїх уявлень з історичним фактажем, критичного ставлення до будь-якої інформації, не підкріпленої додатковими джерелами. Робота може бути доповнена опитуванням представників старшого покоління щодо популярності тих чи інших видань та її причин. Презентація результатів дослідження та їх обговорення також варто проводити у присутності батьків. Таке спільне обговорення сприятиме емоційному наближенню до недавньої історії та зацікавленості у сімейному спілкуванні.

Інформаційна допомога вчителя для порівняльного аналізу періодичних видань різного часу.

У джерельній базі нової та новітньої історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети і журнали. їх специфічною рисою, як джерела, є комплексний, синтетичний характер: у них представлено багато форм інформації (документальна, поточно-хронікальна, особового характеру тощо). Преса характеризується також оперативністю подання інформації про події, безпосередністю відображення останніх, що підвищує її джерельну цінність. Практика публікації на сторінках газет і журналів офіційних матеріалів — постанов органів державної влади, документів політичних партій та громадських організацій — перетворює пресу на своєрідну скарбницю джерел епохи, які різнопланово висвітлюють події.

Надходження Катеринославської періодики до книгосховищ бібліотеки ім. В. І. Вернадського

Катеринославська губернія, утворена 1802 р., була однією з найбільших у Російській імперії. Нині її територію поділено між Дніпропетровською, Запорізькою, Донецькою та Луганською областями. Цей густонаселений і потужний у господарському та інтелектуальному відношенні край потребував інформаційного забезпечення. Цю функцію успішно виконувала регіональна система періодичної преси, що рік за роком розросталася та вдосконалювалася.

Події 1905 – 1907 рр., що модернізували та дещо видозмінили суспільство, вплинули на розвиток місцевої преси, вивели її на якісно новий рівень і, навпаки, багато в чому зумовлювалися діяльністю тієї ж преси. На час розгортання революційної ситуації в інформаційному полі Катеринославщини більш чи менш успішно діяли понад 20 періодичних видань різноманітного спрямування.

Передусім, це були офіційні видання, що висловлювали, пропагували та підтримували точку зору владних інституцій, як центральних, так і місцевих. Це „Екатеринославские губернские ведомости” (1838 – 1918), „Вестник Екатеринославского земства” (1903 – 1905), „Верхнеднепровский земский листок сельскохозяйственных объявлений” / „Верхнеднепровский земский листок” (1903 –1917), „Александровский городской вестник” (1904 – 1906). До них долучилися 1906 р. „Народная газета Бахмутского земства” (1906 – 1917), 1907 – „Известия Екатеринославского городского общественного управлений” (1907 – 1917).

З 7 січня 1838 р. до 1918 р. виходили „Екатеринославские губернские ведомости”, де видавцем позначено Губернське правління. Мета видавців – інформування про ухвали місцевої влади, про події в губернії, країні, за кордоном. Матеріали підбирали працівники газетного столу, які користувалися офіційними джерелами інформації, обов'язковими звітами установ. Обов'язки редакторів виконували начальники або заступники начальників газетного столу. Газета ділилася на офіційну та неофіційну частини. Офіційна частина мала два відділи: у першому подавалися матеріали, що складалися з розпоряджень уряду та місцевої влади, постанов, наказів, статистичних звітів різних губернських установ, повідомлень про переміщення на службі, оголошень про боржників і банкрутства, розшук осіб, втрачені та недійсні документи, виклики до судових установ; у другому повідомлялося про ярмарки, продаж майна.

Неофіційна частина містила місцеву та кримінальну хроніку, новини про тих, хто приїжджав і від'їжджав із міста, події у країні та за кордоном, телеграми, передруки з інших видань; згодом з'явилися літературні твори, рецензії на книги й театральні вистави, метеорологічні огляди, приватні оголошення, реклама. Неофіційна частина пропонувала цікаві етнографічні та історичні матеріали, підготовлені Д. Яворницьким, Я. Новицьким, І. Манжурою. Газета мала додатки з даними про хід подій, оголошеннями про підряди, списками осіб на виборах земських гласних, виборах до міської та Державної думи. У 1914 – 1916 рр. постійно з'являлися списки вбитих, поранених і без вісті зниклих. Оформлення залишалося практично незмінним упродовж усього часу виходу: дрібний шрифт, заголовки і назви рубрик майже ніколи не виділялися, текст ішов суцільними колонками. Це не сприяло популярності, не приваблювало читача, текст сприймався важко.

Першого січня 1903 р. повітова земська управа розпочала випуск „Верхнеднепровского земского листка сельскохозяйственных объявлений”, що мав на меті повідомляти про рішення місцевої влади, події в місті та повіті. Редагували газету голови земської управи, підбір і підготовку матеріалів здійснювали уповноважені службовці. Видання поділялося на дві частини. В офіційній друкувалися вказівки та роз'яснення урядових документів. Земський відділ подавав: розпорядження повітового та губернського начальства; новини із земського, повітового та міського життя; науково-популярні статті з різних галузей знання; повідомлення про внутрішні та закордонні події; оглядові статті з теорії та практики кооперативного руху; звіти про засідання міської думи; публікації, присвячені потребам міського розвитку; запитання й відповіді, бібліографію, листи, оголошення. У додатках вміщені списки до земських виборів, маніфести і заклики, повідомлення і звіти земських установ тощо. Видання тимчасово зупинене у грудні 1905 р. за постановою повітової земської управи з огляду на матеріальну скруту.

Офіційний характер мав і губернський „Вестник Екатеринославского земства” (1903 – 1905). Газета передбачала висвітлення діяльності земств у краї, надання необхідної інформації повітовим земствам. Вона безкоштовно надсилалася губернським і повітовим земським гласним, повітовим і міським управам, губернським земським управам, проводирям дворянства, чиновникам губернської і повітової адміністрації різних відомств, земським начальникам, лікарям.

Катеринославська міська управа від 4 листопада 1907 року до 15 жовтня 1917 року видавала журнал „Известия Екатеринославского городского общественного управлення” для висвітлення діяльності міської влади. Редактори – голови міської управи. 31 жовтня 1917 р. побачило світ одне число „Бюллетеня Екатеринославского городского общественного управлення”. Ймовірно, це була спроба продовжити попереднє видання, але успіху вона не мала.

Усі розглянуті видання схожі за змістом, основне їх завдання – повідомляти про діяльність місцевої влади. Редагували й готували їх до друку посадові особи. Типовими були структурні підрозділи та оформлення, які не змінювалися тривалий час. Маючи стабільне фінансування, така преса відрізнялася довговічністю.

Сучасну періодику нашого краю можна розібрати на прикладі газети «Вісті Придніпров’я.

Газета "Вісті Придніпров’я"

Обласна суспільно-політична газета «Вісті Придніпров’я» заснована 5 березня 1999 року. За роки існування в медіа-просторі обласна суспільно-політична газета «Вісті Придніпров’я», засновником якої є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, стала безперечним лідером серед друкованих видань регіону. На сьогоднішній день наклад «Вістей» складає 50 000 екземплярів, газету читають в усіх містах і районах краю.