Презентації

November 27, 2015

Сценарій лінійки: " Запалимо свічку"

СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ ПАМ,ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
«ЗАПАЛИМО СВІЧКИ»
/виходять ведучі /

Ведучий. У той рік заніміли зозулі,
Накувавши знедолений вік,
У той рік і гілля, і коріння –
Все трощив буревій навкруги…
І стоїть ще й тепер Україна,
Як скорботна німа край могил.

Ведучий . Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот.
Немов прокляття, ожива
Рік тридцять третій…
Голод…Голод…
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
…Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе .

Ведучий. Час пройшов, проминули літа
Вже зітерлись у пам’яті нашій
Тих жахливих часів гіркота
І обличчя від голоду павших
Сільський цвинтар , буяє бур’ян
На занедбаній братській могилі.
Невже в головах наших туман,
І розвіять його ми не в силі?

Ведучий. Але пам’ять не вмерла, жива.
Хоч всі ми й заслуговуєм докір.
Ось дідусь промовляє слова.
Все згадав, а пройшло стільки років.
Хай стоїть на могилі цій хрест,
А на душах хай крига скресає,
Хоч один від поки на сто верст,
Хай на ньому свіча не згасає.

Ведучий. 1933-й рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю найродючішої та найблагороднішої країни. Тривалий час 1933-й рік називали одним із найсприятливіших у радянській історії. А на весні цього ж року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 – щогодини, 17 – щохвилини. Усього жертвами голоду за певними даними стало від 7 до 10 млн. осіб, із них 3 млн. – діти.

Ведучий. Розміри катастрофи впродовж десятиріч уперто замовчувались. Постанова Раднаркому УРСР “Про заходи посилення хлібозаготівлі, яку було ухвалено 20 листопада 1932 року, за своїм змістом нагадувала смертний вирок : « З оголошенням цієї постанови припинили видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах , які незадовільно виконували плани хлібозаготівель”. У колгоспників, які одержали хліб раніше цієї постанови, масово його вилучали.
Ведучий. 6 грудня 1932 року голова РНК УРСР Чубаров підписав постанову « Про занесення на « чорну дощку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі”. До таких сіл припинили будь-яке постачання продовольства, а із колгоспів вивезли все наявне зерно.
Ведучий. Гинули працьовиті, самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували – все це винищувалось з корінням.
Рано чи пізно, але обов,язково кожна людина і весь народ осмислить своє минуле.
До слова запрошується: __________________________

/виступ/
Ведучий. Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна -
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...
Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,
І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор – лютували нові яничари,
І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп...
Над Полями Святими замучені душі ячали,
І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви
І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід...
Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,
Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.
/ ф-ма – запис /
Ведучий. Не сьогодні це сказано:
Час народжувати і час помирати,
Час руйнувати і час будувати,
Час розкидати каміння і час збирати,
Час мовчати і час говорити.

Ведучий. .Відомо, що Дніпропетровщина під час голодомору зазнала найбільших втрат. З усієї кількості зареєстрованих в Україні смертей від голоду 70 відсотків припадає саме на нашу область. Всіх померлих від голоду не пригадаєш. Та досить і тих, які ще лишилися і стоять у нашій пам,яті.

Ведучий. .Не звільняється пам,ять
Відлунює знову роками.
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки – твердині,
Не храми –
Скам,янілий чорнозем –
Потріскані стіни плачу.

Ведучий. .Придивляюсь: «Вкраїна,
Двадцять перше століття»
І не рік, а криваве клеймо:
«Тридцять три».
Ведучий. Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу оберуть дорогу.

Ведучий. Я вірю в силу доброти
Що має долю роботящу,
Що хоче.Щоб я, і ти,
І все було у світі краще.
/пісня «Молитва за Україну»/

Ведучий. Мільйони ні в чому не винних жертв, яких вже ніколи не повернеш, – це є наша пам 'ять і водночас, застереження майбутнім поколінням всього людства.
Ведучий. Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.

Ведучий. Озиратися у минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле.

Ведучий. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.

Ведучий. Вшануймо хвилиною мовчання жертв голодомору .
/хвилина мовчання/
Ведучий. Шановні присутні і! Запрошуємо пройти до пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій.
Ведучий. Запаліть свою свічку, зігріваючи душі тих, кого в тридцять третьому не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…

November 09, 2015

Сценарій лінійки присвяченний Дню гідності та свободи

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Оформлення: виставка плакатів «Наш дух не зламати, свободу не вбити!», виставка учнівських творчих робіт «Наш пошук і творчість тобі, Україно!», двоє учнів тримають прапор України, привезений з АТО волонтерами, з підписами та побажаннями учням від воїнів.
Учень
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія…
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
Учень
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір'я Лева
Нам світить на Чумацький Шлях.
Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.

Учень
Свобода - Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.
Гідність - Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку.
Учень: "Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Учень: Лінійку до Дня Гідності та Свободи оголошую відкритою.
(звучить Гімн України)

Учень "Боротьба не за щастя вже навіть іде —за життя!
Бо його забирають.
Нас Надія веде, нас ідея веде
За свободу для рідного краю.

Учень Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..

Учень Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!"

Учень: Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.
Учень: Акції на підтримку євроінтеграції в Києві розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планувалося підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали "Євромайданом".
Учень: Сьогодні ми відзначаємо річницю Революції гідності та свободи. Події Помаранчевої революції осені-зими 2004 року стали життєстверджуючим вогнем української нації. Серця українців з різних куточків багатосльозної країни почали вистукувати в унісон: "Разом нас багато, нас не подолати". Майдан кликав: "Усі, хто вірить в Україну, вперед!".Тепер ми живі, як діти своєї Батьківщини, і житимемо, допоки будемо вірити і творити правду.
Учень
Епіцентром основних подій знову ж таки стала столиця України м. Київ. 21 листопада близько 22:00 на Майдані Незалежності почали збиратися перші учасники мітингу, їх чисельність нараховувала близько 1500 осіб.
Учень
24 листопада в Києві відбулася велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Близько 15:00 на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулись зіткнення міліції з мітингувальниками.
Протягом 25–27 листопада в Києві відбулися перші страйки київських студентів. Також мітинги проводились в інших містах України, зокрема у Тернополі та Львові.
Учень
28 листопада уже відбувся загальностудентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності.
Увечері 29 листопада на Євромайдані відбувся великий мітинг.
Учень
Силовий розгін 30 листопада
Масові протести 1 грудня. Після кривавого розгону майдану по всій Україні пройшли численні мітинги. 1 грудня у Києві на акції протесту вийшло близько півмільйона людей. О 12:30 на Майдані Незалежності відбулося Всеукраїнське народне віче.
Учень
Мітинг 8 грудня, який увійшов в історію під назвою «Марш мільйонів», оскільки на Майдані Незалежності зібралося близько мільйона громадян України, яким була не байдужа доля їх держави.
Новий рік у Києві на Майдані Незалежності зустрічали сотні тисяч українців.

Учень
19 січня 2014 р. у Києві на народному вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників. Поступово мирна акція переросла в жорсткепротистояння з міліцією та внутрішніми військами.
Кривавим для України виявився День Соборності 22 січня.
Учень
Уже зранку 18 лютого євромайданівці розпочали ходу до Верховної Ради.
Вранці 20 лютого протестувальники у Києві перейшли у наступ, у той же час на дахах готелів «Козацького» та готелю «Україна» розташувались снайпери, що відкрили прицільний вогонь по протестувальниках на ураження. До 14-ї години число загиблих досягло 35 осіб, а о 17-й повідомлялося про 60 загиблих. О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України».
Учень
Проте за відстоювання цих ідей довелося заплатити дорогою ціною – кров’ю «Небесної Сотні» – патріотів, які поклали своє життя на вівтар для захисту рідної Батьківщини. В цих трагічних подіях смерть кожної людини - це не просто втрата однієї сім'ї, а біль усього народу. Революція Гідності показала, що в країні настав час для реформ та кардинальних змін.
Учень
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!" над ланами.
Учень
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.

Учень: Шановна шкільна громадо! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії і водночас пам’ятної події для нашої країни.

Учень: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.
Учень
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?

Учень
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Учень
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Учень
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Учень
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою воля та кохання.
Учень: І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану розпочалися військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.
Учень: Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання)
Учень:Лінійку до Дня Гідності і Свободи України оголошую закритою.
Учень:А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

May 28, 2023

Захід присвячений дню визволення в'язнів концтаборів

( Музичний супровід )
Вед. Міжнародний День визволення в'язнів фашизму відзначається 11 квітня тому, що саме в цей день в 1945 році в'язні Бухенвальда, довідавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон понад 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором і тільки через дві доби дочекалися приходу американських солдатів. На траурному мітингу, присвяченому пам'яті вбитих товаришів, 19 квітня 1945 в'язні Бухенвальда всіх національностей дали клятву, що була відома тоді всьому світу, але тепер, на жаль, забута: "... ми припинимо боротьбу тільки тоді, коли останній фашистський злочинець постане перед судом народів. Знищення фашизму з усіма його коріннями - наше завдання ".

Вед. Стукотіли рейки,
Поїзди шуміли.
Нас везли на захід
Пам'ятаю я.
А в моєї неньки
Серденько зомліло.
Ой, куди ж ти їдеш,
Донечко моя?
Їду, моя мамо,
В далеку неволю,
У чужу країну
Їду, мамо, я.
Може й не діждешся
Рідну свою доню.
Плакати заморишся,
Матінко моя. Вед. Концентраційний табір (скорочено концтабір) - термін, що позначає спеціально обладнаний центр масового примусового укладання і змісту таких категорій громадян різних країн:
•   військовополонених різних воєн і конфліктів;
•   політичних ув'язнених при деяких диктаторських і тоталітарних режимах правління.
Вед. Вже по дорозі до табору майбутній укладений отримував уявлення про те, які фізичні й душевні муки чекають його там. Товарні вагони, в яких люди їхали у напрямку до таємничого місця призначення, навмисно робилися схожими на концтабір у зменшеному масштабі.
Вед.Санітарні умови в вагонах повністю були відсутні, у них не було ні відхожого місця, ні проточної води. Посеред кожного вагона стояв великий бак, і люди змушені були відправляти свої природні потреби на очах у всіх, публічно, - чоловіки і жінки, старі і молоді .
Вед.У таборі широко практикувалися медичні експерименти і досліди. Вивчалися дії хімічних речовин на людський організм. Випробовувалися новітні фармацевтичні препарати. В'язнів штучно заражали малярією, гепатитом та іншими небезпечними захворюваннями як експеримент. Нацистські лікарі тренувалися у проведенні хірургічних операціях на здорових людях.
Вед.Середній раціон харчування укладеного в день приймає наступний вигляд:
0,800 кг хліба,
0,020 "жиру,
0,120 "крупи або борошняних виробів,
0,030 "м'яса або 0,075 риби (або морського звіра),
0,027 "цукру.
Хліб видається на руки, з інших продуктів готується гаряча їжа, що складається з супу один або два рази на день і 200 грамів каші.
Вед. Обов'язки не прописуються в літературі і не говориться наприклад чим вони займалися, коли в'язні йшли на роботи (підйом був о 4 ранку, відбій о 10 годині вечора).
Вед.Концтабори створені фашистами та їх союзниками перебували на територіях різних країн:
•   Німеччина - Бухенвальд, Галле, Дрезден, Дюссельдорф, Катбус, Равенсбрюк, Шлібен, Шпремберг, Ессен;
•   Австрія - Амштеттен, Маутхаузен;
•   Польща - Красник, Майданек, Освенцім, Пшемисль, Радом;
•   Франція - Мюлуз, Нансі, Реймс;
•   Чехословаччина - Глинсько, Посилання на-гора, натрій;
•   Литва - Алітус, Дімітравас, Каунас;
•   Естонія - Клоога, Піркуль, Пярну;
•   Білорусія - Барановичі, Мінськ,
•   а також на території Латвії та Норвегії.
Вед. Існували: Чоловічій концтабір (Бухенвальд) Жіночі концтабору (Равенсбрюк) Дитячій концтабір (Саласпілс)
Вед.Робочий день в'язнів був не менше 12 годин. Багато часу витрачалося на переклички і підготовку до сну. Сон був коротким і часто всю ніч в'язні страждали від комах-паразитів. Боролися з ними повним голінням волосся і щоденним ретельним оглядом один одного. Але допомагало це слабо. Годували настільки бідно, що організм спочатку спалював власний жир, а потім і протеїн, тобто переварював власне тіло. Залишалися тільки шкіра і кістки. Шматок хліба і рідка юшка з гнилих овочів один раз на день - ось весь раціон. Неясно, як можна просто вижити при такому харчуванні, не те, що працювати.
Вед. Вшануймо пам'ять жертв концтаборів ( хвилина мовчання ).
Вед. А зараз до вашої уваги перегляд відеозапису: “ Освенцім – фабрика смерті “.

Please reload