Розробка уроку для 8-го класу "Річ Посполита".

Тема уроку: Річ Посполита

Мета: ознайомити учнів з особливостями соціально-економічного та політичного розвитку Польщі, продовжити роботу з документами, схемами; виховувати повагу до минулого інших народів.

Основні поняття та терміни: «унія», «Річ Посполита», «сейм», «контрреформація». «фільварок», «магнат», «шляхта», «експансія» ( на дошці)

Основні дати та події ( на дошці):

1385 р. – Кревська унія
1569 р. — утворення Речі Посполитої;
1596 р. — Берестейська церковна унія.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами лабораторної роботи з текстами підручника.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

показувати на карті територію Речі Посполитої;
порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах та у Речі Посполитій;
називати особливості державного ладу Речі Посполитої;
описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої.

І. Мотивація навчальної діяльності

Завдання: на основі матеріалу підручника «Історія України 7 клас»

В наслідок яких подій Польща і Литва розширили свої території у XIV ст..?

Завдання: на основі матеріалу підручника «Історія України 7 клас»

Які були причини укладення Кревської унії? Яка її роль для новоствореної Польсько-Литовської держави?(позитивна , негативна).

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Проблемне питання уроку: Що допомогло Польській державі вистояти і відстояти свою незалежність у другій половині XVI століття?

Утворення Річі Посполитої: (передумови утворення – розповідь вчителя

У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва, зазнавши поразки в московсько-литовських війнах кінця 15 – першої половини16 ст., утратила значну частину своєї території. Із 1561 року Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок отриманих поразо литовська сторона опинилася в стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви,щоб реалізувати свої плани просування на Схід. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку. ЯК ВИ ГАДАЄТЕ, ЧОМУ?

Завдання:1. На основі матеріалу підручника «Історія України 8 клас», знайдіть докази, які підтверджують, що ідея об’єднання у Литви та Польщі відрізнялася за змістом;

2. Ідеї об’єднання якої держави, на ваш погляд, більш демократична і чому?

Уч и т е л ь. Після тривалих переговорів у 1569 р. відбулося об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського в одну державу.

Робота з історичним текстом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 1.

Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)

Ми, Сигізмунд Август, …оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським… Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на цю справу нашу думку і призначили без подальшого зволікання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському й литовському народам насамперед якомога більший і міцний мир і збереження в цілості.

На …сеймі з’явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народів і, за нашим дозволом і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів.

1. Поясніть поняття «унія».

2. Назвіть спільні органи нової держави.

3. Хто мав право засідати в сеймі?

Завдання: На основі підручника «Всесвітня історія 8кл.», зробити схему «Результати Люблінської унії».ДАТИ СКЕЛЕТ СХЕМИ НА ДОШЦІ ( Створення єдиної держави – Річі Посполитої-( з одного боку------єдине: виборний король, сейм, монета; окреме: печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо ; з іншого боку: Литва втрачала державність, деяка автономія; Польща – посилення експансії на українські та білоруські землі –насадження католицизму, соціальне гноблення,запровадження фільваркової системи господарювання .

Перевірка завдання

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Польща у XVI–XVII ст.» виконати такі завдання.

1. Покажіть місто, де була підписана унія про створення Речі Посполитої.

2. Назвіть землі Литовського князівства, які увійшли до складу Польського королівства.

Економічний розвиток. соціальні відносини (третє питання)

Уч и т е л ь. У той час, як інші країни Європи вступили на шлях мануфактурного розвитку виробництва, Річ Посполита залишалася аграрною країною.

Практично всіма землями володіла землеробська знать — пани-магнати. Вони були повними господарями всіх селян і городян їхніх обширних володінь.

Близько 90 % жителів країни становили селяни і шляхтичі — дрібні лицарі-дворяни.

У Речі Посполитої було багато «міст» і «містечок», де проживали торговці і ремісники, які звалися міщанами.

Протягом XVI ст. тут відбувається посилення кріпосного гніту.

Робота з історичними текстами

Учитель пропонує учням ознайомитися з документом та виконати завдання.

Текст 2.

Із «Уставу на волоки»).

Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень: з чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий — барана, а якщо втретє прогуляє або через п’янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити.

Пустих волок підданим не орати; а якщо котрийсь, не вписаний до реєстру, посміє те вчинити, то збіжжя втратить до нашої стодоли (клуні) і за провину рубель (карбованець) грошей до казни нашої заплатить. А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти (з роботи), як заходить (сонце), а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом година, у полудень — година, надвечір — година; а котрі піню роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки спізнився, відробити має.

Фільварки хочемо мати, щоб вони скрізь були заведені, причому як найбільшого розміру, при кожних замках і дворах наших, крім тих, де б ґрунти погані або не родючі були, — такі (ґрунти) наказати людьми осаджувати…

Запитання

1. На який термін визначалася робота селянину?

2. Яке покарання несли селяни, якщо не виходили на роботу?

3. Опишіть регламент роботи селянина.

4. Поясніть поняття «фільварок».

Фільварок— поміщицьке господарство, засноване на панщинній праці селян. Зазвичай фільварок складався з 200–300 га кращої землі. До фільварку прикріплялися 30–40 селянських дворів.

У ч и т е л ь. Основою виробництва було сільське господарство. Володіння католицької церкви в Речі Посполитій становили майже п’яту частину земель. Церква була великим землевласником, збирала церковну десятину та інші податки з населення. В цей період тут поширилися ідеї Реформації.

Реформація та Контрреформація в Польщі - четверте питання

Актуалізація опорних знань:

Завдання: На основі підручника( параграф 5 стр.37 – Що таке реформація? Коли вона виникла і де? Хто стояв на чолі Реформації?( стр.41); Що таке лютеранство? (стр. -46) і кальвінізм, чим відрізнявся він від католицької та лютеранської церкви (стр.47)

Висновок: Реформація-це рух, який направлений проти католицької церкви.

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує самостійно ознайомитися з текстом підручника й відповісти на питання :

1. Які напрямки реформаційних учень набули поширення у Польщі?

2. Як поставилися польські королі до руху Реформації?

3. Наведіть докази, що єзуїти мали великий вплив у Польщі.

Зовнішня політика Речі Посполитої – п’яте питання

Робота з картою ( або робота з підручником:визначити основні напрямки зовнішньої політики Речі Посполитої та дати їм характеристику)

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Польща у XVI–XVII ст.» відповісти на запитання.

1. У яких напрямах здійснювалися походи польських королів?

2. Назвіть залежні від Польщі території.

3. Назвіть території, які одійшли до Речі Посполитої у результаті Лівонської війни.

Який висновок можемо зробити?

Учитель: з одного боку, польські феодали прагнули захопити нові землі , а з другого - безперервні війни виснажували країну, підривали її політичне становище.

Занепад Речі Посполитої – шосте питання ( розповідь вчителя)

Проблемне питання: Чому події другої половини ХVII ст.. у Польщі дістали назву «Великий потоп»? ( країна на межі зникнення) – Наприкінці 17 століття припинила існування як самостійна держава: її територію було поділено між Росією, Австрією та Прусією).

ІV. Закріплення знань учнів

Заповнити недостаючі елементи схеми:

Річ Посполита ---внутрішня політика (характерно – політичний устрій --; основне заняття---; поява ------господарства; зовнішня політика ----напрямки -----

Учитель пропонує учням, використовуючи знання, отримані на цьому уроці, відповісти на основне проблемне питання уроку: Що допомогло Польській державі вистояти і відстояти свою незалежність у другій половині XVI століття? ( Люблінська унія- створення Речі ПосполитоЇ; розвиток фільваркового господарства, розширення територій за рахунок вдалих війн з Московською державою, Швецією, Туреччиною (Османською імперією,).

V. Домашнє завдання
1. Записи у зошиті, параграф 15 підручника та питання стр. 132 №1-5 – для всіх, №6-8 для учнів, які хочуть отримати від 7до 12 балів
2. Підготувати повідомлення про Івана Грозного( індивідуальне завдання).